Корупція. А чи був хлопчик?

Останнім часом дуже багато всьожепрапальної інформації поширюється у ключі відсутності боротьби з корупцією, нічого не змінилося і т.п. Мене це дуже дивує — довкола всі кричать про корупцію, про те що кроку не ступиш без хабаря, і повинен нарешті прийти лідер, який зробить так що непотрібно буде роздавати хабарі направо і наліво. Як завжди, проблема там, у владі. Корупція — це хтонічний монстр українців, якому в жертву потрібно приносити свої гроші і тихенько чекати героя, який від неї звільнить.
Я, звісно, не знаю, скільки розпилюють сучасні міністри і члени комітетів. Просто тому що я не маю з ними нічого до діла. А до діла я маю на побутовому рівні — дрібні чиновники з комплексом вахтера, вчителі, лікарі, можливо голови обласних управлінь і виконкомів — це стеля для пересічного громадянина. І от у цих сферах єдиний раз в житті з мене вимагали хабар і жодного разу я його не дав. То звідки береться хабарництво на кожному кроці? Де воно ховається, так що я не можу його знайти? В чому проблема? А проблема, як завжди, в людях. В людях, які гроші давати не хочуть, але привілеїв прагнуть. Ті випадки хабарництва, про які я чув, пов*язані із завищенням балів, закриттям сесії без іспитів, правом відмазатися від ДАІ не заплативши штраф і без укладання протоколу… словом, речі, яких не мало б бути з точки зору закону. Це працює так само, як група молодих і прогресивних рагулів, котра, залишаючи в Карпатах пакети і бляшанки, нарікає на те, що довкола неприбрано. Більшість українців донині платять за те, щоб корупція продовжувала існувати. І всі мають з цього зиск. Твій син тупий, але хороший атестат хочеться — заплати. Ти прогуляв 8 семінарів із 9 але ж диплом треба заробити — заплати. Ти бахнув з друзями по 50 і за кермо, але платити штраф не хочеться — заплати трошки менше особисто ДАІшнику. І винна тут не влада. І винні тут не ті, котрі беруть. Причина цьому проста — їх менше ніж тих, котрі дають.
Звісно, ситуації, коли хабар вимагають за просто так, існують. Але я не чув про жодну ситуацію, коли ця проблема нерозв*язувана. Людина, котра не дала хабаря, не матиме преференцій, це так. Скажімо, в лікарні Вам, скоріш за все, дістанеться гірша палата. Але навіть у поганій палаті Вас усе одно лікуватимуть. Якщо питання стоїть про надання/ненадання послуг більшість тихенько зіпнуть і заплатять. Хоча завжди є такі речі як «вища інстанція», «прокуратура» і «депутат вашого мажоритарного округу». Викладача автошколи, котрий вимагав 500 грн за водійські права, звісно, не посадять, але права, повірте, Ви одержите безкоштовно. Єдиний раз в житті мені поставили ультиматум у військкоматі: 300 гривень або місяць чекати довідки на закордонний паспорт (законний термін виготовлення — до 2 тижнів) і відмовили надати бланк заяви, доки я не заплачу гроші — або ж приходити через 2 тижні. Одне фото чоловіка, який приймав документи, зроблене на телефон і питання, де знаходиться кабінет комісара миттєво вирішили проблему і довідку я отримав через тиждень. На жаль, не только лишь все, мало кто может это сделать, як виявилось. Легше заплатити, а після рахувати гривні до зарплати чи стипендії і чекати героя, який постинає голови хтонічній потворі Корупції.

3 коментарі

Галина Маслак
Приклад з військкоматом і фото дуже надихає. А я все мрію, щоб колись на дошці оголошень в університеті повісили фото студентів, які дають хабарі. Навіть не викладачів, бо як не буде попиту на такі оцінки, то не буде і пропозиції.
Олексій Пономаренко
Так згоден, проблему потрібно вирішувати з низів, з кожного, з себе. Та це той дріб«язок, який йде в офіційну статистику міліції, затримали хабарника який вимагав 100 долярів, ну раз на 5 років, якогось там сільського голову на 50 штуках зіллють… і все.
Але що робити коли правоохоронна система наскрізь гнила? Як добитись правди? Вбивця заплатив і на свободі, педофіл гвалтував і знущався над дітьми, не взяли мєнти, не взяли прокурори, не взяли судді першої інстанції, а далі всі взяли, і гнида на свободі. Тому, окрім себе корупцію перш за все потрібно подолати в правоохоронних органах.
Святослав Вишинський
Громадяни повинні бути озброєні і мати законне право на самозахист. Цей фактор дозволить обмежити монополію правоохоронців на насильство, а заодно і змінить психологію як пересічних людей, так і злочинців. Буде більше обережності, а відтак і більше відповідальності. Тоді й міліція/поліція працюватиме краще — а там, де вона не працюватиме — працюватиме суспільство, яке в нових умовах відчує себе сильнішим та ініціативнішим, а тому стане небезпечнішим і для злочинців, і для недобросовісних «силовиків».
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте