Хто куди КВІТне. Освітні реформи
Що ж, тоді спробую і я висловитися з приводу відміни усіх цих української мови і філософії та переведення їх вивчення на розсуд вишів. Питання воно, звісно, вельми дискусійне, але чи справді десь тут заховалася #ЗРАДА? Ну як би вам сказати. Знання мови та історії формує національну свідомість, знання філософії формує особистість і знати їх необхідно — абсолютно згоден. Але, опустивши філософію і апелюючи до непростого нині національного питання — чи так уже нам необхідно перекладати усю відповідальність на плечі університету? Якщо без університетського вивчення галопового курсу укрмови чи історії протягом АЖ одного семестру студент-фізик не стане повноцінним українцем, то він, очевидно, не зміг би стати таким і через семестр їх вивчення. Для цього існує шкільна освіта, дошкільна освіта, домашня освіта, міністерство культури, міністерство молоді і спорту — які, власне, повинні би працювати зокрема у цьому руслі. Університетська освіта у цьому довгому списку є останньою з двох причин:
а) вона необов'язкова, середній відсоток національно свідомих людей, гадаю, вищий серед людей, у яких вища освіта є. І справа не у синтаксисі на три пари
б) вона відбувається у доволі свідомому віці, коли погляди ще формуються, але цілковита переорієнтація відбувається нечасто. І явно не за рахунок семестрового курсу історії України, яку і так більшості читають «на відчепись».
Те, що подібне рішення міністерства освіти явно не належить до найсвоєчасніших — це так. Шкільна освіта потребує реформування значно більше. Шкільна освіта потребує адекватного підходу до вивчення тих самих дисциплін, розвивати бісове логічне мислення, замість принципу «ну тут маєш формулу — то бери і підставляй». Шкільна освіта в першу чергу потребує спрямування на освіту, а не на здачу ЗНО. Студент-інформатик потребує профільних предметів значно більше, аніж української мови, базис якої він одержав у школі (раз уже склав ЗНО), а поглиблений рівень йому задарма не здався. А пакет гуманітарних предметів для обов'язкового вивчення потрібен гуманітаріям, які шукають роботу. Я, між іншим, гуманітарій. Шукаю роботу.
а) вона необов'язкова, середній відсоток національно свідомих людей, гадаю, вищий серед людей, у яких вища освіта є. І справа не у синтаксисі на три пари
б) вона відбувається у доволі свідомому віці, коли погляди ще формуються, але цілковита переорієнтація відбувається нечасто. І явно не за рахунок семестрового курсу історії України, яку і так більшості читають «на відчепись».
Те, що подібне рішення міністерства освіти явно не належить до найсвоєчасніших — це так. Шкільна освіта потребує реформування значно більше. Шкільна освіта потребує адекватного підходу до вивчення тих самих дисциплін, розвивати бісове логічне мислення, замість принципу «ну тут маєш формулу — то бери і підставляй». Шкільна освіта в першу чергу потребує спрямування на освіту, а не на здачу ЗНО. Студент-інформатик потребує профільних предметів значно більше, аніж української мови, базис якої він одержав у школі (раз уже склав ЗНО), а поглиблений рівень йому задарма не здався. А пакет гуманітарних предметів для обов'язкового вивчення потрібен гуманітаріям, які шукають роботу. Я, між іншим, гуманітарій. Шукаю роботу.
9 коментарів
Так, студент-фізик, можливо, не стане експертом з історії України за один семестр. А студенти гуманітарних факультетів здавали ЗНО з історії, тому їм не потрібно «освіжати пам'ять» уже на першому ж курсі. Але як бути, скажімо, з фізкультурою? Це ж найбільш корупційна дисципліна. Чи основами здоров'я? Основами цивільного захисту населення? Екологією? Якщо вже реформувати освіту, то повністю, а не вибірково.
Самостійне формування курсів при нашій повсюдній «sovjetikus vulgaris» має шанс перетворитися на читання курсів «дружини/коханки проректора» або «цьоці і вуйця завгоспа». Така реальність.
Щодо вивчення неспецпредметів. Дивувало коли на спецпредмет виділялася одна пара на два тижні, предмет читався лише семестр і залік як система перевірки знань, тобто натягнутої трійки для зарах. вистачить. В той час як неспецпредмету виділявся рік, 2 пари на тиждень, залік після семестру і екзамен після року. Оцінка з якого впливала на забарвлення твого диплому, тобто визначення рівня твоєї підготовленості до професійної діяльності у нашій системі освіти.
Три великі літери К діяли і діють.